Урок літератури рідного краю. Творчість С. Козаченко та В. Різника

Тема. Сучасна поезія Зіньківщини. Творчість Світлани Козаченко та Василя Різника.

Мета. Ознайомити учнів із окремими фактами життєвого та творчого шляху поетів-земляків, із їх творчістю; удосконалювати навички виразного читання та аналізу поезії; формувати вміння сприймати текст на слух, висловлювати власні судження щодо почутого, розвивати творчу уяву й образне мислення учнів; виховувати любов до людини, природи, мистецтва.

Цілі.

Учні повинні знати:

-          цікаві факти з життєвого та творчого шляху С.Козаченко та В. Різника;

-          ідейно-художній зміст поезій С.Козаченко “Пироги з грибами”, “Гриби”;

-          ідейно-художній зміст поезії В.Різника “Бабиного літа павутина…”

Учні повинні вміти:

-          розповідати про свої відчуття під час читання та прослуховування віршів;

-          робити словесні малюнки-ілюстрації до поезій;

-          виразно читати поетичні твори;

-          ставити запитання та робити висновки з почутого;

-          проводити аналогії між зображеним у творі та баченим і відчутим у реальному житті;

-          пояснити роль кольору і музики у змалюванні настрою вірша;

-          працювати в групах;

-          оцінювати досягнення учнів, що праювали у групі.

Обладнання: Ілюстрації до поезій, збірки поезій „Поетична Зіньківщина” та С. Козаченко „Заблудився мох у стрісі”

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Форми роботи: робота в групах (трійках, парах), аналіз поезій та усні ілюстрації, міні-театр, прес-конференція.

ХІД УРОКУ

І. З’ясування ступеня емоційної готовності до уроку

Добрий день, дорогі діти! Сьогоднішній урок української літератури проведу у вас я, учитель Малобудищанської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Кльокта Тетяна Михайлівна. А оскільки я ще й пишу вірші, то звичайно, що сьогодні ми поговоримо про поетичну творчість. Вам надзвичайно повезло, бо сьогоднішніми гостями нашого уроку є багато вчителів української мови та літератури. А всі вони – хоча б трішки поети і письменники, бо вибрали свій фах не випадково. Коли запитати навіть присутніх тут учителів, то більшість зізнається, що у якийсь період життя писали вірші, а може дехто пише для себе й зараз. У декого це захоплення переростає у потребу. Такі люди з часом стають справжніми поетами. Сьогодні на уроці у нас є унікальна можливість познайомитись із творчістю поетів-учителів та поспілкуватися з ними особисто. Отже, давайте емоційно налаштуємося на урок: відкрийте свої зошити, напишіть сьогоднішню дату і продовжде таку фразу: “Від сьогоднішнього уроку я очікую….”

ІІ. Оголошення теми уроку. Цілевизначення і планування діяльності (цілі та план має на парті кожен учень)

            Записуємо тему уроку в зошити.

На партах ми маємо цілі та план уроку. Чи є в когось доповнення і зміни до них?

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Аналіз вірша С.Козаченко “Пироги з грибами”

Кожна людина у своєму житті проходить кілька етапів: дитинство, юність, дорослість, зрілість, старість. Як ви думаєте, на якому з них враження від оточуючого найяскравіші, все здається новим, дивовижним, незвичайним. Звичайно,  в дитинстві. Отож  давайте помандруємо в дитинство до Світлани Миколаївни Козаченко і послухаємо одну з її поезій із збірки віршів для дітей, яка вийшла друком минулого року і носить назву „Заблудився мох у стрісі”.

Перед тим, як прослухати і проаналізувати її, я пропоную поділитися на дві групи: перша – то літературознавці, які будуть аналізувати саму поезію, а інша – художники-ілюстратори, які повинні намалювати у своїй і нашій уяві ілюстрації до твору та проаналізувати пропоновані малюнки. Кожна група обере свого лідера, який буде сприяти участі всіх у роботі і оцінить цю участь у кінці уроку.

Завдання групи художників-ілюстраторів:

1.      Аналіз запропонованих ілюстрацій:

Ø   наскільки вони відображають зміст поезії? Які саме епізоди?

Ø   Чи такими ви їх уявляли, слухаючи твір?

Ø   Що запропонуєте зобразити по-іншому, як?

Ø   Які почуття передаються через малюнок нам?

2.      Які б ілюстрації до вірша намалювали ви? (усне малювання)

1. Які кольори переважатимуть у вашій ілюстрації? Чому?

-           

Запитання для літературознавців:

1. Яка пора року зображена у вірші?
2. Яка подія?
3. Ми вже чули від художників, які зорові образи використовує автор. А що в поезії ми чуємо, які запахи сприймаємо?
4. Які почуття викликає цей твір? (приємні почуття домашнього затишку, спокою)
5. Що ви уявляєте, читаючи рядки „заблудився мох у стрісі” (стріха – солом’яна чи очеретяна покрівля будівлі)? Який художній засіб тут використано?
6. Чому навчає нас ця поезія? (цінувати те домашнє тепло і затишок, які дають нам наші рідні в дитинстві.
7. Поставити одне запитання з приводу даної поезії до автора.

2. МІНІ-ТЕАТР .Подякуємо авторові за відповідь. А тепер настала черга нашого міні-театру. Всі члени міні-театру з двох частин повинні скласти гриби так, щоб на зворотній стороні прочитати репліки зі своєї міні-вистави. Це вірш С. Козаченко

ГРИБИ

-          Міцненькі хлоп’ята й кремезні діди!

Ховайтесь, бо хтось поспішає сюди!

-          Накрий-но листочком свого капелюха,

Тримай, як зайчисько, на маківці вуха!

-          Брунатні, вишневі та білі шапки

Зарийте мерщій у колючі голки!

-          Нехай він проходить, нехай не помітить,

Хай сонце йому просто в очі засвітить!

-          Ми зовсім нехочем потрапити в борщ!

Хай хмара насуне і випаде дощ.

-          Нехай він намокне, нехай заблукає,

Хай з лісу мандрує і нас не шукає!

Запитання до акторів:

1.  Кого ви зіграли?

2.  Які почуття своїх героїв передали?

3.  Що означає вислів :”Тримай, як зайчисько, на маківці вуха”?

3. Аналіз поезії В. Різника “Бабиного літа павутина…”

 Подякуємо акторам, а самі залишаємось в гостях у осені, де нас зігріє і заставить замислитись над вічними проблемами життя вірш Василя Івановича Різника (можливо, у авторському виконанні). Нагадую, що свою роботу наші літературознавці та ілюстратори продовжують

Слово ілюстраторам.

Запитання для аналізу літературознавцям:

1. Які почуття виникають при прослуховуванні цього літературного твору? (Сум, тривога,
2. Поясніть метафору “Сонце засоромлено всміхнеться за своє таке скупе тепло…”
3. Чому в поезії виведено образ сивого діда? Бо осіння пора в людській уяві асоціюється із порою згасання людського життя – старістю.
4. До чого закликає автор у останніх рядках поезії?
5. Чи сподобалась вам ця поезія? чим саме?
6. Що головне у цьому творі: опис природи, подій чи почуття автора?
7. Яку музику ви б дібрали до вірша: енергійну, радісну, ніжну, душевну, ліричну, таємничу, урочисту, жалібну, сумну, журливу, тривожну, сувору?

4.      Прес-конференція.

Уявімо, наша спільна діяльність принесла результат: літературознавці всебічно проаналізували творчість Світлани Миколаївни та Василя Івановича і написали прекрасну передмову до нової їх спільної збірки. Наші художники-ілюстратори перевершили себе – ця збірка повна чудових кольорових ілюстрацій. Отже, у видавництві „Бобрівник – школа” виходить збірка, яка підкорила весь світ. А її автори запрошені на прес-конференцію, де всі ви тепер виступите в ролі журналістів. Наприклад, представників двох видань: „Бобрівницькі новини” та „ Поетична Зіньківщина”.

ІV Саморефлексія та оцінювання.

2. Наша робота наближається до кінця. Давайте зробимо підсумки і запишемо в зошити: „На сьогоднішньому уроці я зрозумів...” та продовжимо цю фразу самостійно.
3. Усне взаємооцінювання в групах(трійках)- оцінки лідер групи виставляє у зошити кожному: “Оцінка за роботу в групі - …”, а лідери – одне одному так само.

V. Домашнє завдання на вибір: написати лист одному з гостей із враженнями та побажаннями після зустрічі, можливо, із своїми віршами; намалювати ілюстрації до почутих на уроці творів. Я думаю, що кращі роботи Людмила Борисівна обов’язково подарує від вашого імені гостям-поетам.

VІ. Сюрприз. Турнір юних поетів та (або) мій власний вірш про весну. (залежно від часу, що залишився)