Скиньте з Шевченка шапку. Та отого дурного кожуха.
Відкрийте в нім академіка. Ще – одчайдуха – духа.
Ще – каторжника роботи. Ще нагадайте усім:
Йому було перед смертю всього лише сорок сім.
І. Драч «Виклик»

ГЕНІЙ СЛОВА Й ДУХУ

(З досвіду вивчення

життя та творчості Тараса Шевченка в сучасній школі)

ВІД АВТОРА

Донести до школярів значення творчості Тараса Григоровича Шевченка, навчити їх шанувати і любуватися творіннями великого Кобзаря нині не завжди просто. Діти, віддаючи перевагу сучасним ідолам кіно рок- та поп-музики, спілкуванню в соціальних мережах, комп’ютерним іграм тощо, в школі звикли просто «проходити» матеріал, не задумуючись і забуваючи вже через тиждень те, що успішно «здали» під час контрольної роботи. Навіть вивчені напам’ять вірші сучасними учнями чомусь швидко забуваються і не залишають сліду ні в свідомості, ні у світогляді. Але ж «Шевченка треба не проходити, а відчувати» (Євгенія Кононенко «Україна молода», 25.10.2008).

Цей посібник – спроба поділитися деякими знахідками в роботі вчителя української мови та літератури, які сприяють кращому засвоєнню як біографії, так і творчості генія українського народу.

ЗНАХІДКА ПЕРША

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ ЗОШИТ

Коли сучасні семикласники прийшли до п’ятого класу і ми вперше заговорили про творчість Шевченка, виявилося, що не всі можуть назвати більше одного його вірша, Усе забулося. Тож для систематизації і повторення відомостей про великого генія українського народу завели «Шевченківські зошити».

На початку зошита, щоб звернути увагу на визначну роль Т. Шевченка в літературі та історії нашого народу, помістили кілька висловлювань видатних людей про Великого Кобзаря:

v «Він був сином мужика — і став володарем в царстві Духа. Він був кріпаком — і став велетнем у царстві людської культури» ( Іван Франко).

v «Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять своє безсмертя» (Олесь Гончар).

v «Шевченко – це той, хто живе в кожному з нас. Він – як сама душа нашого народу, правдива і щира…Поезія його розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і в наших піснях,у глибинних, найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен pозвиватись» ( О. Гончар).

v «Огненне слово його наскрізь проймало серце не тільки тих, кому близьке було народне горе, а й тих, кому й байдуже було до того. Всі дивувалися красі та силі тієї простої мови, якою Шевченко виливав свої вірші. Увесь світ став прислухатися до його мови, а на Вкраїні вірші приймали як благовісне, пророче слово» (Панас Мирний).

v «Невмираючий дух поета, як і раніше, витає над рідною Україною, невмовкаюче роздається його віще слово і сіє на народній ниві живе насіння оновлення"(П. Грабовський).

§ Другу частину зошита зайняла вікторина, яка охопила найважливіші моменти життя і творчості Кобзаря. Відповіді діти повинні були знайти самостійно, користуючись підручниками, додатковою літературою та в мережі Інтернет. Це могла бути індивідуальна або групова діяльність. Проте всі відповіді до уроку учні повинні знати напам’ять. Результати вікторини на уроці оцінено. Відповіді залишилися в зошитах і повторювати та поглиблювати відомості про Шевченка в 6 та 7 класі з допомогою Шевченківських зошитів стало цікавіше і швидше.

ВІКТОРИНА

« ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»

v Де і коли народився Т.Г.Шевченко? (9.03.1814р. с.Моринці Звенигородського повіту Київської губернії)

v Дівоче прізвище матері Шевченка? (Бойко).

v Коли родина Шевченка переїхала до Кирилівки? (Грудень 1815р.)

v Чим займався батько Тараса? (Стельмахував та чумакував)

v Скільки років було Тарасові, коли померла його мати? А батько?

v Назвати всіх братів та сестер Т.Г.Шевченка. (2 брати: Йосип і Микита; 5 сестер: Катерина, Марія (померла у 2 роки), Ярина, Марія, Марія (від мачухи).

v Коли і у кого вперше навчився грамоти Т.Г.Шевченко? (У 1822 р. у дяка Павла Рубана).

v Чиї це слова: “Тарас буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо” (Батька поета)

v 3 якою метою пан Енгельгардт віддав Тараса в науку до маляра Ширяєва у Петербург?( Бажав мати власного живописця)

v Коли Шевченка викупили з кріпацтва і як? (22.04.1838 У 1838 p. К. Брюлов змалював портрет Жуковського і за виручені гроші викупив Т.Шевченка. Піклувався про викуп Сошенко, Мокрицький, Жуковський, Григорович, Венеціанов)

v Кому присвячено поему “Катерина” і чому?(В.А.Жуковському, бо саме завдяки портрету, на якому він був зображений Т.Г.Шевченка викупили з кріпацтва).

v Коли Т.Шевченка зараховують до Академії мистецтв? (1938 р.)

v Учнем якого видатного російського художника був Т.Шевченко? (К.Брюллова)

v Які нагороди отримав Т.Шевченко за успіхи у малярстві? (3 срібні медалі та 1 золоту)

v У якому році вийшов перший «Кобзар» Шевченка? (1840)

v Яким твором відкривався перший “Кобзар” 1840 р.? (“Думи мої, думи...”)

v Яким твором відкривається сучасний “Кобзар”? (Балада “Причинна”).

v Коли Т.Шевченко вперше після викупу з крвпацтва приїхав в Україну? ( У травні 1843 р)

v Як називається колекція картин Т.Шевченка, яку він малював заради викупу з кріпацтва своєї родини? ("Живописна Україна").

v Коли Т.Шевченко вирушив на Україну з наміром оселитися там? (У 1845 р. після закінчення Академії мистецтв)

v Коли заарештовано Т.Шевченка і відправлено до Петербурга? (5 квітня 1847р )

v Які чотири кари російського царя свідчать про жорстокість у ставленні до Т.Шевченка? (1)Заслання без терміну; 2)заслання рядовим солдатом; 3)заборона писати; 4)заборона малювати.)

v Де відбував заслання Т.Шевченко? (Оренбург, Кос-Арал, Новопетровське укріплення (півострів Мангишлак).

v Коли Т.Шевченка відпустили на волю? У 1857 р

v Коли вийшло друге видання «Кобзаря» (1960 р.)

v Де і коли помер поет? (10 березня 1861 року в Петербурзі).

v Коли відбулося перепоховання Т.Шевченка на Україні на Чернечій горі? Петербурзі зі Смоленського кладовища 22.05.1861 р. На Чернечу гору в Каневі)

v Автором якого підручника був Т.Г.Шевченко? (“Букварь южнорусский”).

v Яким псевдонімом підписував деякі свої твори Т.Г.Шевченко? (К.Дармограй)

v Хто були першими лауреатами літературної Шевченківської премії і коли? (О.Гончар, П.Тичина, П.Майборода, 9 березня 1962 р.)

v У якому році Шевченко написав поезію «Заповіт»? ( 25 грудня 1945 у Переяславі)

v Назвіть митців із Зіньківщини – лауреатів Національної літературної премії ім.Т.Г.Шевченка (письменники Григорій Тютюнник, Григір Тютюнник, Іван Цюпа; опішнянські гончарі Омеляненко Василь Онуфрійович, Білик Іван Архипович, Китриш Михайло Єгорович).

v Чиї це слова: “Він був сином мужика, а став велетнем у царстві людської культури”? (І.Я.Франка).

v Третю частину «Шевченківського зошита» становили поезії Кобзаря, які вивчалися в початкових класах. Учні самостійно записали їх до зошита, за бажанням ілюструючи. Таким чином відновили в пам’яті вивчене раніше та вдосконалили навички каліграфічного списування текстів та естетичного оформлення записів. У подальшому в зошит записуємо поезії, вивчені в 5 та 6 класах. Починаючи з 7 класу, роботу ускладнюємо: записуємо аналіз вивчених творів Кобзаря: мотив, основна думка, художні засоби, особливості поетичного синтаксису тощо.

ЗНАХІДКА ДРУГА

Для кращого запам’ятовування змісту та сутності творчості Тараса Шевченка в 9 класі пропоную наведені нижче тести. Їх доцільно використати при підготовці до ЗНО в 11 класі.

ТЕСТИ ДО ПОЕМИ «НАЙМИЧКА»

1.Молода молодиця на початку поеми розмовляє з:

а)вітром, б) степом, в) туманом, г)кобзарем.

2.У неї: а) нема ніякого роду, б) є батько й мати, в) є зла мачуха, г) є тільки син.

3.Яка радість скрасила старість Насті з чоловіком?

а) народження довгожданої дитини, б) власне чимале господарство, в) підкинута дитина, г)працьовита наймичка.

4.Як назвали дитину?

а) Марком, б) Дмитром, в) Мироном, г) Мусієм.

5.Чому наймичка Ганна так радо доглядала хлопця?

а) була віддана своїм господарям, б) він був її дитиною,

в) любила усіх дітей, г) згадувала свого сина.

6.Чому на час синового весілля Ганна пішла в Київ?

а) щоб полікуватися, б) щоб помолитися за здоров’я сина і невістки, в) не захотіла бути матір’ю на весіллі, щоб не скомпрометувати сина.

7.Як ставилась синова дружина до Ганни?

а) поважала і шанувала, б) із зневагою , бо сама багата,

в) байдуже, г) обминала, щоб не злитись.

8.Як часто Ганна ходила молитись у Київ?

а) раз на рік, б) двічі на рік, в) раз у житті,

г) на кожне велике свято.

9.Скільки внуків було в Ганни?

а) двоє, б) троє, в) четверо, г) п’ятеро.

10.Ким став Ганнин син, коли виріс?

а) купцем, б) чумаком, в) козаком, г) гайдамакою.

11.Чому хвора Ганна дожидалась сина?

а) щоб востаннє благословити його,

б) щоб розказати, хто його мати,

в) щоб попрощатися з ним перед смертю,

г) щоб передати дарунки з Києва.

12.Яка головна ідея поеми?

а) осуд суспільства, де матері доводиться бути наймичкою у своєї дитини;

б) заклик до боротьби проти існуючого патріархального устрою на селі; в) звеличення святої материнської любові.

Відповіді: 1в, 2б, 3в, 4а, 5а, 6в, 7а, 8а, 9а, 10б, 11б, 12в.

ТЕСТИ ДО ПОЕМИ «КАТЕРИНА»

1.Поема присвячена В. Жуковському на пам’ять про: а) день його народження, б) день їхньої першої зустрічі, в) день викупу Шевченка з кріпацтва, г) скасування кріпосного права.

2.Куди пішов москаль від Катрусі: а) у Польщу, б) у Московщину, в) у Туреччину, г) у Молдову.

3.Катерина не журилася, коли її покинув москаль, бо:

а) була впевнена, що виростить дитину сама,

б) вірила, що він повернеться,

в) надіялася на допомогу батьків.

4.Як село сприйняло народження Катерининого сина?

а) привітало, б) зраділо щастю Катрі, в) осудило батьків за виховання доньки.

5.Хто з батьків говорить, коли виганяють доньку з дому?

а) мати, б) батько.

6.Чому батьки виганяють єдину доньку?

а) вони не зможуть прогодувати її дитину; б) так наказав пан-кріпосник;

в) знають, що в Московщині їй буде краще;

г) щоб з них не сміялись люди.

7.Катря у чумаків «бере шага, аж труситься», бо: а) дуже голодна, б)їй соромно просити, в) дуже змерзла, г) боїться невідомих людей.

8.Як сприйняли москалі те, що Катерина шукає серед них свого милого?

а) порадили почекати інших; б) перепитували, як його прізвище;

в) насміялися над обдуреною одним з них, прогнали геть від себе.

9.Де востаннє ночувала Катря? а) під тином у снігу, б) у найбіднішій хаті у селі, в) у хаті лісника, г)у стогу сіна.

10.Як склалася доля Катриного сина?

а) його підібрав батько і добре виховав, б) він залишився у лісника за годованця, в) знайшов своє село і рідню, г) став поводирем у старця-кобзаря.

11.Як ставиться Шевченко до Катерини? а) осуджує, б) співчуває, в)спостерігає байдуже за її долею, щоб розповісти нам.

12.Кого засуджує в поемі автор? а) дівчат, які не слухаються старших, в) москалів, які обдурюють дівчат, в) людей за їх жорстокість до таких, як Катря, г) батьків, які недостатньо виховують своїх дітей.

Відповіді: 1в,2в,3б, 4в, 5а, 6г, 7б, 8в, 9в, 10г, 11б, 12в.

ТЕСТИ ДО ПОЕМИ «ГАЙДАМАКИ»

1. У кого служив Ярема до повстання?

а) у жида; б) у титаря; в) у пана.

2. Що означає прізвище Галайда?

а) бідний сирота; б) бездомний бурлака; в) голий злидар.

3. Чому автор називає Галайду “ сиротою багатим”?

а) бо в нього багаті дядьки; б) бо в нього є кохана Оксана; в) бо він успадкує гроші жида.

4. Хто така Оксана?

а) донька жида; б) донька Вільшанського титаря; в) донька Залізняка.

5. Де освячували ножі гайдамаки?

а) в лісі біля Чигирина; б) під Жовтими Водами; в) в лісі біля Черкас; г)на березі річки Сміла.

6. Хто дав Яремі прізвище?

а) титар; б) Залізняк; в) Гонта; г) конфедерати.

7. Чому ліс біля Будищ на Звенигородщині зветься Гупалівщина?

а) коли там рубають дрова, луна завжди гупає; б) там жив козак Гупало; в) там з дерев гайдамаки збивали конфедератів, як груші.

8. Як склалася доля Оксани?

а) її врятував Ярема й одружився з нею; б) її закатували поляки; в)вона втекла й знайшла Ярему в монастирі.

9. Хто такий Волох?

а) гайдамака родом з Волощини; б) син Гонти; в) сліпий кобзар, що ходив з гайдамаками.

10. Скільки часу тривала Коліївщина?

а) три тижні; б) майже рік; в) близько трьох літ.

11. Гонта вбиває своїх дітей, бо:

а) вони воювали на стороні поляків; б) вони без дозволу батька вивчили польську мову; в) вони католицької віри.

12. Яка головна ідея поеми?

а) осудження національної ворожнечі і заклик до єднання слов’янських народів; б) заклик до боротьби проти панів- гнобителів як польських, так і своїх; в) уславлення гайдамаків під керівництвом Залізняка й Гонти, які знищили значну кількість польської шляхти.

Відповіді: 1а, 2б, 3б, 4б, 5а, 6б, 7в, 8а, 9в, 10б, 11в, 12а.

ТЕСТИ ДО ПОЕМИ “ВЕЛИКИЙ ЛЬОХ”

1. ”Великий Льох” Шевченко назвав містерією, бо:

а) у ній діють містичні персонажі; б) дія відбувається в середні віки, а це середньовічний жанр; в) у ній змішано три сюжети.

2. У чому гріх трьох душ-птахів?

а) вони були дуже легковажні; б) їх погано виховали батьки; в)вони зрадили український народ.

3. Звідки родом друга душа?

а) з Суботова; б) з Чигирина; в) з Батурина; г) з Канева.

4. Душа третьої дівчини карається за те, що вона:

а) перейшла з повними відрами дорогу гетьману, коли той їхав Москві присягати; б) цареві московському коня напоїла; в) немовлям усміхнулася до російської цариці.

5.Де сидять три птахи-душі?

а) на хаті Богдана Хмельницького; б) у Суботові на церковному хресті; в) у лісі біля Суботова.

6. Три ворони - це : а) символ зла в трьох слов’янських державах; б) усе,

що залишилося живого в Батурині; в) символи трьох держав.

7. Хто з ворон найбільше зла зробив своєму народові?

а) польська; б) російська; в) українська.

8. Якої події бояться ворони?

а) народження нового Гонти; б) нової визвольної війни; в) що

знайдуться скарби Богдана Хмельницького; г) народження нового Іуди.

9. Три лірники - це символ: а) козацького вільнолюбного духу нації;

б)символ втрати українцями козацького вільнолюбного духу;

в) символ незнищенності української пісні.

10. У малому льоху в Суботові знайшли : а) заповіт Богдана Хмельницького; б) людські кістяки в кайданах; в) дух свободи; г) не було нічого.

11. Чи вдалося уряду Росії розкопати великий льох?

а) так; б) знайшли, але не встигли розкопати; в) не змогли розкопати; г) не знайшли; д) він уже був розкопаний.

12.У поемі-містерії засуджуються :

а) москалі, що поводяться з українцями, як з рабами; б) царський уряд, що поневолив Україну та перетворив її народ на рабів; в) український народ, що втратив почуття національної гідності; г) душі, що через свої гріхи не можуть потрапити до раю.

Відповіді: 1а, 2в, 3в, 4в, 5б, 6а, 7в, 8а, 9б, 10б, 11г, 12в.

ТЕСТИ ДО ПОЕМИ “КАВКАЗ”

1. Яка історична подія викликала появу поеми?

а) народно-визвольне повстання на Кавказі; б) загарбницька війна царської Росії на Кавказі в 1840 - 1845 роках; в) колонізаторські війни Росії у 50-их роках XIX ст.

2. Поема “Кавказ” присвячена : а) А. Жуковському; б) Шафарикові;

в) Якову де-Бальмену; г) Айрі Олдріджу.

3. Яків де-Бальмен - це :

а) друг Шевченка, що загинув у війні на Кавказі; б) російський

священик, що брав участь у війні; в) керівник повстанців-горців.

4. Образ Прометея в поемі : а) нагадує, що саме на Кавказі Зевс покарав

Прометея; б) символізує незламність і безсмертя поневолюваних народів Кавказу; в) символізує відданість справі народу, самопожертву.

5. Орел в поемі - це символ : а) російської церкви; б) несправедливості;

в) російського царату; г) жорстокості.

6. Шевченко багато разів вживає займенник наш, описуючи життя

горців : а) щоб підкреслити спільність долі усіх народів російської

імперії; б) бо уявив себе одним з кавказців; в) щоб передати

страждання горців від їхнього імені.

7. Основну частину поеми становить:

а) опис страждань поневолених народів; б) монолог колонізаторів про переваги життя в складі Російської імперії; в) легенда про Прометея.

8. Що означають слова колонізаторів:”Од глибокої тюрми та до високого престола усі ми в золоті і голі” ?

а) що багаті матеріально царі вбогі духовно; б) що в Росії, крім багатих, що знаходяться при владі, є ще багато бідних по тюрмах і засланнях ; в) що населення Росії дуже різне, але мета в них одна.

9. Чому в Росії “од молдаванина до фіна на всіх язиках все мовчить”?

а) бо народи задоволені своїм життям; б) бо народи вже звикли до свого підневільного існування і не протестують; в) бо в Росії існували закони, що забороняли говорити національними мовами.

10. Вислів колонізаторів “ В нас дери, дери та дай і прямо в рай хоч і рідню всю забери” свідчить про те, що в Росії прощення гріхів можна заробити : а)викупивши індульгенцію в церкві; б) принісши церкві дари; в) принісши дари царю і вищим чиновникам.

11. Славлячи в одному ряду хортів, гончих, псарів і царів, Шевченко використав: а) іронію; б) сатиру; в) сарказм.

12.Провідна ідея поеми: а) засудження загарбницької політики царської Росії; б) заклик до боротьби усіх поневолених народів проти колонізаторської політики Росії; в) засудження християнської церкви, що зрадила вчення Ісуса Христа.

Відповіді: 1б, 2в, 3а, 4б, 5в, 6а, 7б, 8б, 9б, 10б, 11в, 12б.

ТЕСТИ ДО ПОЕМИ “СОН”

1. За ким летів ліричний герой у сні?

а) за ангелом; б) за хмарою; в) за совою; г) за Богом.

2. Автор описує красу української природи : а) зимового вечора;

б) весняного дня; в) літнього ранку; г) осіннього вечора.

3. “Латану свитину з каліки знімають” - де це діється? а) в Сибіру; б) в

Україні; в) у москалів на мушьрах; г) у царських палатах.

4. Чому ліричний герой залишає Україну?

а) йому цікаво побачити світу; б) щоб знайти рай на землі; в) його тягне сова; г) сам не знає.

5. “А меж ними, запеклими, В кайдани убраний , Цар всесвітній, цар волі, цар, Штемпом увінчаний!” - хто це?

а) злодій; б) Ісус Христос; в) борець за людську волю; г)гайдамака.

6. Куди ліричний герой потрапляє з України?

а) у Петербург; б) у Сибір; в) у рай; г) у царів палац.

7. Хто це: “Нагодовані, обуті і кайданами окуті, муштруються”?

а) москалі; б) козаки; в) пани; г)жителі Петербурга.

8. “Мов опеньок засушений, тонка, довгонога” - хто це? а) Україна;

б) Росія; в)цариця; г) вдова.

9. З ким автор порівнює панство?

а) з ведмедями ситими; б) з кабанами годованими;

в) з розбійниками; г) з бегемотами.

10. Які спогади навіяв ліричному герою пам’ятник Петру І?

а) що Петро І зробив Росію наймогутнішою державою;

б) що Петро розвинув освіту в Україні; в) що цар побудував Петербург на кістках козаків-українців; в) що це місто побудував Петро, за це йому вдячні нащадки.

11. Для чого використана форма сну?

а) що Шевченка не звинуватили у виступі проти царату, бо насправді ж нічого не було; б) тільки в сні можна швидко облетіти всю державу, проходити невидимим і т.п.; в) щоб цікавіше було читати.

12.Чому цар в кінці стає жалюгідним кошеням? а) бо без війська і жандармів він ніщо; б) бо він засумував без гулянь; в) бо він втомився злитись.

Відповіді: 1 в, 2в, 3б, 4б, 5в, 6б, 7а, 8в, 9б, 10в, 11б, 12а.

ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

1. Укажіть дату викупу Шевченка з кріпацтва:

а) 1840, б) 1841 в) 1838 г) 1850.

2. Чий портрет було намальовано, щоб викупити Шевченка:

а) Т. Шевченка, б) В. Жуковського, в) К. Брюллова, г) І. Сошенка.

3. Жанр твору «Катерина»: а) балада, б) ліро-епічна поема героїчного характеру, в) ліро-епічна соціально-побутова поема, г) сатирична поема.

4. Якого персонажа поеми «Гайдамаки» Т. Шевченко називає «сиротою убогим»: а)Залізняка, б) Івана Гонту, в) Лейбу, г) Ярему Галайду.

5. Сатиричною є поема : а)«Наймичка», б)«Сон», в)«Гайдамаки».

6. Яка з наведених рис не є характерною для раннього періоду творчості

Шевченка: а) сентиментальність; б) інтерес до незвичайного, яскравого, фантастичного. в) правдиве зображення дійсності, г) культ держави.

7. Установіть відповідність між назвою твору і його жанром:

1. «Тополя»

2. «І мертвим, і живим…»

3. «Назар Стодоля»

4. «Давидові псалми»

а) переспів

б) послання

в) п’єса

г) балада

8. Укажіть, у чому простежується зміна ідейно-тематичної спрямованості творів Т. Шевченка у період після 1843 року: а) у заглибленні в фольклорні джерела, б) у зверненні до античних образів і сюжетів, в) у соціально-критичній, реалістичній спрямованості творчості, г) у зверненні до фантастичних образів і сюжетів.

9. До якого жанру належить «Великий Льох»: а) ліро-епічна поема,

б) бурлескно-травестійна поема, в) поема-містерія, г) сатирична поема.

10. Який символічний образ поеми «Кавказ» передає незламність,

титанізм народу: а) Неситий орел, б) Прометей, в) Бог, г) Сибір.

11. Злобне, в’їдливе висміювання глибоких вад вдачі персонажа, подій

та явищ громадянського й побутового життя – це: а) іронія,

б) гумор, в) гротеск, г) сарказм.

12. Слова «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…» із твору

Т.Шевченка: а) «Садок вишневий коло хати», б) «Заповіт», в) «До

Основ’яненка», г) «На вічну пам’ять Котляревському».

Відповіді: 1в, 2б, 3в, 4г, 5б, 6б, 7: 1г,2б,3в,4а; 8в, 9в, 10б, 11г,12в.

ТВОРЧІСТЬ ШЕВЧЕНКА ПЕРІОДУ ЗАСЛАННЯ

1.Коли написаний цикл “В казематі”?

а) весною 1847р.; б) влітку та восени 1847 р. ; в) взимку 1845р. ; г) весною 1845р.

2. Які мотиви є провідними в циклі?

А) ненависті до гнобителів; б) суму і самотності; в) нарікання на нещасливу долю; г) туги за втраченим.

3. Пейзажна лірика в циклі “В казематі” представлена віршем:

а) “Зацвіла в долині червона калина”; б) “Садок вишневий коло хати”; в) “Мені тринадцятий минало”.

4.Чим особливий вірш “Садок вишневий коло хати”?

а) відсутністю узвичаєних художніх засобів; б) своєю темою; в) незвичайно поетичними художніми образами.

5. Провідний мотив поезії “Мені однаково…”:

а) перевага у ліричного героя громадянських інтересів над особистими; б) перевага особистих інтересів; в) відсутність будь-якого інтересу до життя.

6. Перший період творчості Шевченка на засланні – це :

а) 1847 – 1850 роки; б) 1847 – 1854роки; в) 1848 – 1851роки.

7. Поема “Варнак” розповідає про :

а) долю стихійного народного месника; б) долю людини на каторзі; в) страждання кріпаків.

8. Зміст яких поем Шевченка перегукується зі змістом його повістей?

а) “Наймичка”, “Варнак”, “Княгиня”; б) “Сон”, “Наймичка”, “Царі”; в) “Гайдамаки”, “Катерина”, “Княгиня”.

9.Причини польсько-української ворожнечі з’ясовуються у вірші:

а) “Якби мені черевички”, б) “Ще як були ми козаками”, в) “Чернець”.

10. Типове українське село того часу зображене у вірші:

а) “І виріс я на чужині”, б) “П.С.” в) “Хустина”.

11. Ідея поеми “Царі”:

а) утвердження непохитності царської влади; б) викриття свавілля, жорстокості, розпусти царів, канонізованих церквою як святих. В) осуд окремих негативних рис царів Давида, Амона та Володимира.

12. Автобіографічні мотиви найбільш відчутні у повісті :

а) “Художник”, б) “Близнецы”, в) “Наймичка”, г) “Музыкант”.

Відповіді: 1а;2б; 3б;4а;5а;6а;7а;8а;9б;10а;11б;12а.

ЗНАХІДКА ТРЕТЯ

ГОТУЄМОСЯ ДО ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ

Пропоновані завдання допоможуть поліпшити знання змісту творів Т.Г. Шевченка, що виносяться на ЗНО («Катерина», «Гайдамаки», «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…», «Мені однаково…», «До Основ’яненка» )

ХТО ЦЕ? З ЯКОГО ТВОРУ?

1. Неначе з барлоги

Ведмідь виліз, ледве-ледве

Переносить ноги;

Та одутий, аж посинів:

Похмілля прокляте

Його мучило…

2. Не слухала... ні батька, ні неньки,

Покохала москалика, як знало серденько.

3. А на коні сидить охляп,

У свиті – не в свиті,

І без шапки. Якимсь листом

Голова повита.

Кінь басує, от-от річку,

От…от перескочить.

А він руку простягає,

Мов світ увесь хоче

Загарбати…

4. Сидить … кінець стола,

На руки схилився;

Не дивиться на світ Божий:

Тяжко зажурився.

5. ...сирота убогий,

Ні сестри, ні брата, нікого нема!

Попихач жидівський, виріс у порога;

а не клене долі, людей не займа.

6. Як тополя стала в полі

При битій дорозі;

Як роса та до схід сонця,

Покапали сльози.

7. Пошив жилами твердими і заклав столицю

В новій рясі. Подивися:

Церкви та палати!

8. А пан глянув… одвернувся…

Пізнав препоганий,

Пізнав тії карі очі,

Чорні бровенята…

Пізнав батько свого сина,

Та не хоче взяти.

9. Мов та чапля між птахами,

Скаче, бадьориться…

10. Іде шляхом молодиця,

Мусить бути, з прощі.

Чого ж смутна, невесела,

Заплакані очі?

У латаній свистиночці,

На плечах торбина,

В руці ціпок, а на другій

Заснула дитина.

11. Придбав Максим собі сина

На всю Україну…

12. Біга... боса лісом,

Біга та голосить;

То проклина свого Йвана,

То плаче, то просить.

13. Мов кошеня, такий чудний.

14. …Не ріже - лютує:

З ножем в руках на пожарах

І днює й ночує.

15. Обідрана, сиротою понад Дніпром плаче.

16. Ні з ким долю поділити,

Ні з ким заспівати;

Один, один сиротою

Мусить пропадати.

17. Кати! Кати! Людоїди!

Наїлись обоє,

Накралися; а що взяли

На той світ з собою.

ЧИЇ СЛОВА? З ЯКОГО ТВОРУ?

1. «Я сирота з Вільшаної,

Сирота, бабусю.

Батька ляхи замучили,

А мене…»

2. «Дура, отвяжися!

Возьмите прочь безумную!»

3. «Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий!

Багато ти, батьку, у море носив

Козацької крові; ще понесеш, друже!

Червонив ти синє, та не напоїв;

А сю ніч уп’єшся…»

4. У нас же й світа, як на те,

Одна Сибір несходима.

А тюрм! А люду!.. Що й лічить!

Од молдаванина до фіна

На всіх язиках все мовчить,

Бо благоденствує!..

5. «Доню моя, доню моя,

Цвіте мій рожевий!

Як ягодку, як пташечку,

Кохала, ростила

На лишенько…»

6. ”Я присягав, брав свячений

Різать католика.

Сини мої, сини мої

Чом ви невеликі?”

ДО КОГО ЗВЕРНЕНІ РЯДКИ?

1. І тебе загнали, мій друже єдиний,

Мій Якове добрий! Не за Україну,

А за її ката довелось пролить

Кров добру, не чорну…

2. А я, дурний, не бачивши

Тебе, цяце, й разу,

Та й повірив тупорилим

Твоїм віршомазам.

3. Ви любите на братові

Шкуру, а не душу!

Та й лупите по закону:

Дочці на кожушок,

Байстрюкові на придане,

Жінці на патинки,

Собі ж на те, що не знають

Ні діти, ні жінка!

4. Я до тебе літатиму

З хмари на розмову.

На розмову тиху-сумну,

На раду з тобою;

Опівночі падатиму

Рясною росою.

5. А Залізняк: «Гуляй, сину,

Поки доля встане!

Погуляєм!»

6. Утни, батьку, орле сизий!

Нехай я заплачу,

Нехай свою Україну

Я ще раз побачу…

З ЯКОГО ТВОРУ РЯДКИ?

1. Все йде, все минає – і краю немає,

Куди ж воно ділось? Відкіля взялось?

І дурень, і мудрий нічого не знає,

Живе, помирає…

2. У всякого своя доля

І свій шлях широкий:

Той мурує, той руйнує,

Той неситим оком

За край світа зазирає –

Чи нема країни,

Щоб загарбать і з собою

взять у домовину…

3. Із-за лісу, з-за лиману

Місяць випливає,

Червоніє, круглолиций,

Горить, а не сяє,

Неначе зна, що не треба

Людям його світу,

Що пожари Україну

Нагріють, освітять.

4. За кого ж ти розіп’явся,

Христе, сине Божий?

За нас, добрих, чи за слово

Істини… чи, може,

Щоб ми з тебе насміялись?

5. Схаменіться:

Усі на сім світі –

І царята і старчата –

Адамові діти.

6. Храми, каплиці і ікони,

І ставники, і міри дим,

І перед образом твоїм

Неутомленниє поклони.

За кражу, за войну, за кров…

7. Того ж батька, такі ж діти, -

Жити б та брататься.

Ні, не вміли, не хотіли,

Треба роз’єднаться!

8. Реве, свище заверюха,

По лісу завило;

Як те море, біле поле

Снігом покотилось.

9. І смеркає, і світає,

День Божий минає,

І знову люд потомлений

І все спочиває.

10. Ішов кобзар до Києва,

Та й сів спочивати,

Торбинками обвішаний

Його повожатий.

Мале дитя коло його

На сонці куняє,

А тим часом старий кобзар

Ісуса співає.

11. Розкуйтеся, братайтеся!

У чужому краю

Не шукайте, не питайте

Того, що немає

І на небі, а не тілько

На чужому полі…

12. Україно! Україно!

Оце твої діти,

Твої квіти молодії,

Чорнилом политі,

Московською блекотою

В німецьких теплицях

Заглушені!... Плач, Украйно!

Бездітна вдовице!

13. Тілько я, мов окаянний,

І день, і ніч плачу

На розпуттях велелюдних,

І ніхто не бачить,

І не бачить, і не чує –

Оглухли, не чують;

Кайданами міняються,

правдою торгують…

14. Вміла мати брови дати,

Карі оченята,

Та не вміла на сім світі

щастя-долю дати.

15. Схаменіться, будьте люди,

Бо лихо вам буде.

Розкуються незабаром

Заковані люде,

Настане суд, заговорять

І Дніпро, і гори!

І потече сторіками

Кров у синє море

Дітей ваших…

16. Онде злодій штемпований

Кайдани волочить;

Он розбійник катований

Зубами скрегоче…

17. Якби ви вчились так, як треба,

То й мудрість би була своя.

А то залізете на небо:

«І ми не ми, і я не я…»

18. А де ж твої думи, рожевії квіти,

Доглядані, смілі, викохані діти,

Кому ти їх, друже, кому передав?

19. Штовхаюсь я; аж землячок,

Спасибі, признався,

З циновими ґудзиками…

20. У нас парад! сам ізволіт

Сегодні гуляти!»

21. Колись будем

І по-своєму глаголить,

як німець покаже

Та до того й історію

Нашу нам розкаже.

Отоді ми заходимось!..

22. Далі гляну:

У долині, мов у ямі,

На багнищі город мріє,

Над ним хмарою чорніє

Туман тяжкий…

23. Раби, подножки, грязь Москви,

Варшавське сміття – ваші пани,

Ясновельможнії гетьмани.

24. Дивлюся: так буцім сова

Летить лугами, берегами, та нетрями,

Та глибокими ярами,

Та широкими степами,

Та байраками.

25. «У нас воля виростала,

Дніпром умивалась,

У голови гори слала,

Степом укривалась!».

26. Чи Бог бачить із-за хмари

Наші сльози, горе?

Може, й бачить, та помага,

Як і оті гори

Предковічні,

Що политі кровію людською!..

27. Отаке-то на сім світі

Роблять людям люде!

Того в’яжуть, того ріжуть,

Той сам себе губить…

28. Все розберіть… та й спитайте

Тойді себе: що ми?..

Чиї сини? Яких батьків?

Ким?за що закуті?

29. Лечу, лечу, а вітер віє,

Передо мною сніг біліє,

Кругом бори та болота,

Туман, туман і пустота.

30. Доборолась Україна

До самого краю.

Гірше ляха свої діти

Її розпинають.

Замість пива праведную

Кров із ребер точать.

Просвітити, кажуть, хочуть

Материні очі

Современними огнями.

31. Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

й свого не цурайтесь…

32. Не вмирає душа наша,

Не вмирає воля.

І неситий не виоре

На дні моря поле.

33. А ти, моя Україно,

Безталанна вдово,

Я до тебе літатиму

З хмари на розмову.

34. Обніміте ж, брати мої,

найменшого брата, -

нехай мати усміхнеться,

заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними устами.

35. Встане правда! Встане воля!

І тобі одному

Помоляться всі язики

Вовіки і віки.

А поки що течуть ріки,

Кровавії ріки.

36. Встала й весна,

Чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила.

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї,

Землю, убрану весною,

Вранці зустрічають.

ЗНАЙДІТЬ ЗАЙВЕ:

1. Вільшана, Черкаси, Умань, Сміла, Полтава, Лисянка, Чигирин, Лебедин.

2. «Кавказ», «Сон», « І мертвим, і живим», «Мені однаково», «Гайдамаки», «Катерина».

УСТАНОВІТЬ ВІДПОВІДНІСТЬ МІЖ ФРАГМЕНТОМ ТВОРУ І ЙОГО НАЗВОЮ:

1. «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…»

2. «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями»

3. «З того часу в Україні жито зеленіє; не чуть плачу, ні гармати, тілько вітер віє…»

4. У нас же й світу, як на те, одна Сибір несходима…»

5. «Той мурує, той руйнує, той неситим оком за край світу поглядає…»

а) «Катерина», б) «До Основ’яненка», в) «Кавказ», г) «Сон», д) «І мертвим, і живим…» е)«Гайдамаки».

6. «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає!»

7. « І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь»

8. « Мов кабани годовані, пикаті, пузаті»

9. «В неволі виріс між чужими, і, не оплаканий своїми, в неволі плачучи, умру»

10. «…Не вернеться воля, не вернуться запорожці, не встануть гетьмани, не покриють Україну червоні жупани»

а) «Сон», б) «До Основ’яненка», в) «Катерина», г) «Кавказ», д) «І мертвим, і живим…», е) «Мені однаково…»,

ВІДПОВІДІ:

ХТО ЦЕ? З ЯКОГО ТВОРУ?

1. Російський імператор, поема «Сон».

2. Катерина, поема “Катерина”.

3. Петро Перший, поема «Сон».

4. Батько, поема “Катерина”.

5. Ярема, поема “Гайдамаки”.

6. Катерина, поема «Катерина».

7. Петро І, поема «Сон».

8. Москаль, поема“Катерина”.

9. Цариця, поема «Сон».

10. Катерина, поема «Катерина».

11. Залізняк, поема «Гайдамаки».

12. Катерина, поема «Катерина».

13. Російський імператор, поема «Сон».

14. Ярема, поема «Гайдамаки».

15. Україна, поезія «До Основ’яненка».

16. Ярема, поема «Гайдамаки».

17. Петро І і Катерина ІІ, поема «Сон».

ЧИЇ СЛОВА? З ЯКОГО ТВОРУ?

1. Оксани, поема «Гайдамаки».

2. Москаля , поема «Катерина».

3. Яреми, поема «Гайдамаки».

4. Загарбників, поема «Кавказ».

5. Матері Катерини, поема «Катерина».

6. Гонти, поема “Гайдамаки”.

ДО КОГО ЗВЕРНЕНІ РЯДКИ?

1. До Якова де Бальмена, поема «Кавказ».

2. До російської імператриці, поема «Сон».

3. До великоросійських загарбників, поема «Кавказ».

4. До України, поема «Сон».

5. До Яреми Галайди, поема «Гайдамаки»,

6. До Квітки-Основ’яненка, поезія «До Основ’яненка».

З ЯКОГО ТВОРУ РЯДКИ?

1. «Гайдамаки»

2. «Сон»

3. «Гайдамаки»

4. «Кавказ»

5. «Сон»

6. «Кавказ»

7. «Гайдамаки»

8. «Катерина»

9. «І мертвим, і живим…»

10. «Катерина»

11. «І мертвим, і живим…»

12. «Сон»

13. «І мертвим, і живим…»

14. «Катерина»

15. «І мертвим, і живим…»

16. «Сон»

17. «І мертвим, і живим…»

18. «Сон»

19. «Сон»

20. «Сон»

21. «І мертвим, і живим…»

22. «Сон»

23. «І мертвим, і живим…»

24. «Сон»

25. «І мертвим, і живим…»

26. «Сон»

27. «Катерина»

28. «І мертвим, і живим…»

29. «Сон»

30. «І мертвим, і живим…»

31. «І мертвим, і живим…»

32. «Кавказ»

33. «Сон»

34. «І мертвим, і живим…»

35. «Кавказ»

36. «Гайдамаки

37. »

ЗНАЙДІТЬ ЗАЙВЕ:

4. Полтава (усі населені пункти, крім цього,згадуються в поемі «Гайдамаки»

5. «Мені однаково» (це не поема)

УСТАНОВІТЬ ВІДПОВІДНІСТЬ МІЖ ФРАГМЕНТОМ ТВОРУ І ЙОГО НАЗВОЮ:

1.б 2.а 3.е 4.в 5.г

6.г 7.д 8.а 9.е 10.б

ЗНАХІДКА ЧЕТВЕРТА

РОЗВИТОК УЧНІВСЬКОЇ ТВОРЧОСТІ

Для пробудження творчого сприйняття постаті та слова Тараса пропоную учням:

1. Дібрати сучасні твори, висловлювання про Шевченка та прокоментувати їх. Наприклад:

v Писав – як жив, усе - для нас,

Майбутнє нам пророчив.

Крізь вічність дивиться Тарас

У наші з вами очі.

Встає вже плем’я молоде.

Тож, браття, з іменем Тараса

Стрічаймо свій грядущий день.

Злих кривд натерпілись доволі,

Та прагнем жить в добрі й красі.

Ми українці — діти волі.

Нехай затямлять це усі!

Вадим КРИЩЕНКО.

v вибір завжди залишається що не кажи

хочеш лети над прірвою хочеш біжи

хочеш рятуй невбитого хочеш вбивай

хочеш топи в надмірностях ниций свій рай

вибір завжди залишається вибір є

здатне в пітьмі світитися серце твоє

може добро ділитися поміж людьми

світ цей змінити можемо тільки ми

може ще нами пишатися батько Тарас

він же і досі молиться кревно за нас

в бронзі йому незатишно холодно так

душу свою розхристану носить навспак

рани новітні скапують у блакить

доля «рабів» беззахисних ниє болить

гасла людей не змінюють заклики теж

ангели крила спалюють в пеклі пожеж

вибір завжди залишається що не кажи

тільки

не будьмо схожими

на муляжі…

Світлана КОСТЮК

v Він – не минуле, а наш сучасник.
Його слова – то правда сьогодення.
Його творчість – геній для всього світу, і наше завдання її прочитати по-новому.
Т.Шевченко – зрештою це круто і модно.
Ми і Шевченко – це відродження нашого коріння і побудова нашого майбутнього.
(Шевченко-фест [Електронний ресурс] : Фестивалі України. – Режим доступу : http://festivali.at.ua/publ/mistecki/shevchenko_fest/5-1-0-176).

2. Декламую власні поезії, де Шевченко, перш за все, Людина з її болями і тривогами, радощами і надіями:

МІЙ ШЕВЧЕНКО

Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,

На вишнях тих, які оспівував Шевченко.

Богдан - Ігор Антонич

Антонич був хрущем, а я – то роси,

Що падали дощем під ноги босі,

Змивали сльози й піт з лиця Тараса,

З вишневих теплих віт сміялись разом.

Я бачила його в розпуці й гніві,

У радості, але не в безнадії.

Ми вранішню зорю удвох стрічали,

На зраненій стерні удвох кричали.

Я тамувала болі його тіла,

Але ж йому уся земля боліла.

У мареві світань стелюсь росою,

А він – багряне сонце наді мною.

МАТЕРІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Зоре моя вечірняя,

зійди над горою,

поговорим тихесенько

в неволі з тобою…

Т.Шевченко

Мамо Катерино, зіронько вечірня,

Виглядав Тарасик посеред журби.

На життєвій стежці промайнула тінню,

То вже хоч зорею сина долюби.

Мамо Катерино, як йому боліли

Стежечка додому, те глухе село

І вогнем пекельним доля України!..

Все життя сирітське полином цвіло.

У степах каспійських чайкою ячала,

У чужому небі зіркою пливла,

Тільки обігріти сил не вистачало,

Тільки зупинити долю не змогла.

Росами ридала вранці попідтинню,

Стомлено стогнала хвилями ріки…

Мамо Катерино, зіронько вечірня,

Осявай же сину шлях через віки!.

ДО БАТЬКА

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині…

Т. Шевченко

- Чумакуєш, батьку?

- Чумакую, сину:

За Чумацьким Шляхом

Стежку протоптав.

- Чом же мене, тату,

Серед степу кинув?

Я б з тобою скоро

Теж чумакував.

Їли б до схід сонця

Чи куліш, чи юшку,

За нічліг би правив

Нам соломи стіг.

Ти б мені за жінку

Не якусь «хохлушку» –

Щиру українку

Висватати міг.

Постелив би внукам

На широкім возі,

У садку вишневім

Слухали б хрущів…

Мерзнуть мої мрії

На жорсткім морозі.

В’януть мої думи

Без рясних дощів.

А літа безжально

Жалять болем-жалем

І торішнім листям

Губляться в траву…

- Чумакуєш, сину?

- Чумакую, тату:

У Чумацькім Шляху

Зіркою пливу.

3. Спонукаю учнів до творчого осмислення образу Великого Світоча української нації. Як приклад такого осмислення нижче наведено окремі твори учнів.

ІЗ ДИТЯЧОЇ ТВОРЧОСТІ

Кльокта Роман, учень 11 класу Малобудищанської ЗОШ І-ІІІ ступенів, переможець XІІІ Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості:

УКРАЇНА, ЯК І ВЕЛИКИЙ НАШ КОБЗАР, – ВІЧНІ

Уривок з діалогу

ОПТИМІСТ. А чи не думаєте ви, що про невмирущість Шевченка можна говорити вже хоча б тому, що його твори актуальні й зараз. Не хочеться, звичайно, нового кровопролиття, але ж суспільство постійно вдосконалюється, бо є в ньому, як писав Франко, «вічний революціонер – дух, що тіло рве до бою, рве, за поступ, щастя й волю…». Історія і життя народу – складні і багатогранні. І віра Великого Кобзаря в те, що українці нарешті порвуть кайдани рабства і побудують справді демократичне суспільство, нам сьогодні потрібна, як і десятки та сотні років тому. Поезія Шевченка нам необхідна, як повітря, щоб виростали патріоти, громадяни, борці. Звичайно, для цього її треба сприймати серцем, а не просто кланятись ідолові в бронзі чи мармурі. Але ж сотні людей читають і розуміють. А тому не мовчать і не лякаються висловлювати свою думку вголос, не бояться вийти на Майдан.

А про те, що поет прагнув вічної слави, не можна судити тільки з рядків однієї поезії: « І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій не забудьте пом’янути незлим, тихим словом». бо вже пізніше, в казематі, він писав:

Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині –
Однаковісінько мені. ..

Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…

Ох, не однаково мені.

Поезія Шевченка була, є і буде школою громадянства не для одного покоління. «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!» - полум'яний заклик із поеми «Кавказ» і сьогодні зове до боротьби проти соціального й національного гноблення. А рядки:

А щоб збудить хиренну волю,

Треба миром, громадою обух сталить,

Та добре вигострить сокиру,

Та й заходиться вже будить, –

будуть вічною пересторогою тим, хто надумає приспати людське прагнення до свободи, незалежності, позбавити народ права обирати свій шлях в історії самостійно.

ПЕСИМІСТ. Чому ж історія нашого народу - це вічна боротьба? Чому наш менталітет породжує стільки гетьманів, які в битві за булаву забувають про свій електорат і топчуться по ньому, як по гноєві? Чому цей електорат дозволяє по собі топтатися і отримує певною мірою навіть задоволення від того (б’ють – значить, люблять)? Чому Україну століттями бачили лише страдницею? Тільки у Шевченковому посланні «І мертвим, і живим…» вона – це «велика руїна», «недоріка», «сліпая каліка», «заплакана мати»… Чому навіть у легендах вона обділена Божою ласкою? Згадайте легенду про дівчину-Україну, яку Бог обдарував піснею. Когось – дисципліною і порядністю, інших – владністю, здатністю до торгівлі, а її – босу дівчину із землі, що плаче від пролитої крові і пожеж, сини якої на чужині працюють, а вороги знущаються з удів та сиріт, де у своїй хаті немає правди й волі, – тільки піснею.

«Ще не вмерла України ні слава ні воля…», – знову лине над Майданом у Києві. Не вмерла, але чи живе повноцінно, чи почувається настільки зле, що от-от сконає? Плачемо разом з тобою, Тарасе, над долею рідної країни. Поки вже вона конатиме під квиління народне? Своїми легендами, страдницькими піснями, навіть словами державного гімну ми самі себе програмуємо на невдачі. Наші трударі змушені через масове безробіття та низький рівень життя в Україні працювати по закордонах, своїм трудом сприяючи процвітанню чужих держав. Уже давно йде мова про масовий «відтік умів», бо талановиті вчені не знаходять підтримки і належного фінансування своїм винаходам, здобуткам з боку держави. Убожіють і гинуть села. Деградує від безвиході частина міського населення.

ОПТИМІСТ. На все це можна поглянути під іншим кутом зору – і воно не буде таким страшним. Ряд експертів вважає, що Україна тільки виграє від «відпливу умів», тому що вони повертаються у країну в удосконаленому вигляді. Українські професіонали, емігрувавши в більш розвинені країни, надалі сприяють залученню інвестицій, технологій, ідей та більш ефективних стандартів ведення бізнесу на батьківщину. А тимчасовий виїзд студентів і вчених для участі в дослідженнях і проектах підвищує їх кваліфікацію, що інтегрує Україну у світове науково-технічне та освітнє співтовариство. Крім того, емігранти просувають вітчизняні товари та послуги на світовому ринку. І, може, варто гордитися, що всі галузі світової науки гідно представлені українцями?

А щодо пісні, поезії нашого народу, то саме вона кличе до кращого життя, виховує позитивні моральні якості, будить правдолюбство, нескореність, вселяє віру в перемогу добра і справедливості. Не можна спокійно сприймати Франкове звернення до українського народу з прологу до поеми «Мойсей»:

Невже тобі на таблицях залізних
Записано в сусідів бути гноєм,
Тяглом у поїздах їх бистроїзних?

Невже повік уділом буде твоїм
Укрита злість, облудлива покірність
Усякому, хто зрадою й розбоєм

Тебе скував і заприсяг на вірність?

Чи Шевченкове – до українського ліберального панства:

Кричите,
Що Бог создав вас не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
І хилитесь, як і хилились,
І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв…

Хочеться змінити історію, довести, що українці – достойні спадкоємці «славних прадідів великих», козацької республіки з її першою в світі демократичною конституцією. Віриться Франкові, який пророкував Україні:

Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі.

Вселяє надію віщування Кобзаря:

І забудеться срамотна
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України…

Я люблю вас, українці. Отих, що не мовчать, не бояться висловити свою думку, отих, що не стають на коліна перед сучасними яничарами-беркутівцями, яких не залякати погрозами, судами, які прагнуть жити в демократичному суспільстві і будуть там жити. Бо кличе в серцях Шевченкове:

Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тільки
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.

А в повітрі ще з початку проголошення Незалежності України витає Павличкове:

Вставай, Україно,вставай,

Виходь на дорогу свободи,

Де грає широкий Дунай,

Де ждуть європейськi народи.

Вставай та кайдани порви,

Дай познак, яснiший вiд грому,

Що ти не рабиня Москви

Й рабою не будеш нiкому.

І в глибині душі кожного справжнього українця живе заклик Володимира Сосюри:

Любіть Україну всім серцем своїм –

І вічні ми будемо з нею.

Отож, давайте читати і шанувати своїх поетів, любити рідну землю і її людей, будьмо мудрими і толерантними, але послідовними і непідкупними. І пам’ятаймо, що світле майбутнє не можна побудувати на крові. Його фундаментом повинні бути виваженість, справедливість, взаємоповага в суспільстві.

Лазаренко Владислав, учень 8 класу Малобудищанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Зіньківського району Полтавської області, член шкільної літературної студії «Криниця»:

ЖИТТЯ ЗВІРЯЄМ З КОБЗАРЕМ

На небі вдосталь місця для зірок,

Земних зірок, що сяють через роки.

Їх кожна думка, дія, кожен крок –

Це мудрість і пророцтво для потомків.

Та жаль, тяжка в пророка доля,

Терниста й звивиста життя стежина.

По смерті їх рівняють до зірок,

Відкинувши складнішу суть людини.

Ми генію оцінку не даєм.

Не дай Господь судить талант поета.

Своє життя звіряєм з Кобзарем.

З собою й з ним ми будемо відверті.

Тарас Григорович, мов вітер, сонце й грім,

Боров брехню, ждав правду і свободу,

Кохав, сміявся, плакав і радів,

І переймався долею народу.

Мав совість, честь, терпів образи й біль,

Ішов вперед, біг, оступався, плакав.

Зібрав у віршах сльози матерів.

І муки за людей вважав він благом.

Тарас Григорович - серед зірок зоря,

Життям підтверджена гірка й болюча правда.

Шевченка правда – наша, не своя,

Одна для всіх. Це пам’ятати варто.

Вклонімось, поважаймо й бережім

Поета пам’ять, честь і волю-сталь,

Він був і є нам рідним і живим.

Тож будем жить, як заповів Кобзар.

Ольга Бражник, учениця 10 класу Малобудищанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Зіньківського району Полтавської області, член шкільної літературної студії «Криниця»:

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

За справедливість боровся, як міг,

Був бідний, але роботящий.

Із український поетів усіх

Він, безсумнівно, найкращий.

Сирітські сльози, чужий край…

І тільки в мріях – воля.

Навколо – пекло. Де ж той рай?

Страшна сирітська доля.

ЗНАХІДКА П’ЯТА

ІНТЕРНЕТРЕСУРСИ НА ДОПОМОГУ

У ВИВЧЕННІ ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ

1. Шевченківська енциклопедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.shevchcycl.kiev.ua/.
2. Енциклопедія життя і творчості Тараса Шевченка [Електронний ресурс]. – http://www.t-shevchenko.name/uk/Painting.html.

3. Веб-версія «Кобзаря» Т.Шевченка [Електронний ресурс]. – http://poetyka.uazone.net/kobzar/.
4. Комітет з національної премії України імені Тараса Шевченка [Електронний ресурс]. – http://www.knpu.gov.ua/

5.. Портал Шевченка[Електронний ресурс]. – http://kobzar.ua/ (Тут можна прочитати художні книги та наукові праці про Шевченка, переглянути відеозапис телепередач, присвячених Кобзарю, прослухати аудіозаписи музичних творів на слова виданого поета, радіопередач про нього, ознайомитися з рукописною спадщиною генія).

6. Сайт національного музею Тараса Шевченка [Електронний ресурс]. – http://www.museumshevchenko.org.ua (містить цікаві розділи: Карта Шевченківських місць, Літературна творчість, Малярські твори, прижиттєві документи, видання, фотографії Шевченка, Пам'ятники Шевченку в Україні та світі, Пам'ятники Шевченку у країнах СНД).

7. Тетяна Кльокта. Творчість Т.Шевченка (готуємося до ЗНО). –

http://metodportal.com/node/24883

"КРИНИЦЯ" Блог Тетяни Кльокти

Сторінки

З ДОСВІДУ ВИВЧЕННЯ ЖИТТЯ ТА ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ