План
1. Що таке мовна ситуація?
2. Загальна характеристика мовної ситуації в
регіонах Полтавської області.
3. Суржик – одна з особливостей мовної
ситуації на Полтавщині.
4. Діалекти середньонаддніпрянського говору–
характерна риса мовної ситуації в регіонах Полтавщини.
5. Мовна ситуація на Полтавщині під контролем
влади.
6. Література до теми.
1. ЩО ТАКЕ МОВНА СИТУАЦІЯ?
Мовною
ситуацією називають сукупність усіх мов, територіальних і соціальних діалектів,
функціональних стилів тощо, які використовуються в регіоні для забезпечення
комунікації на всіх суспільних рівнях. Мовна ситуація - один з найважливіших
об’єктів соціолінгвістики, який звичайно характеризується за якісними,
кількісними й оцінними параметрами.
2. ЗАГАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА МОВНОЇ СИТУАЦІЇ В РЕГІОНАХ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Статистичні
дані щодо мовної ситуації в Полтавській області по регіонах наведені на сайті
http://statistika.in.ua. Вони подані в таблиці Додатку 1. Із наведених даних
видно, що домінуючою мовою спілкування в усіх районах Полтавщини є українська.
Відсоток її вживання знижується нижче 95 тільки в трьох районах, що пов’язано з
близькістю до великих міст: Пирятинський район (межує з Київською областю,
досить значна частина населення працює в Києві), Полтавський та Кременчуцький райони, центрами
яких є великі промислові міста Полтава та Кременчук. Більш російськомовними є
міста: Лубни (8.61% російськомовного
населення), Миргород (11.34%), Полтава (14.06%), Кременчук (23.94%),
Комсомольськ (26.25%).
В усіх
регіонах Полтавщини є носії молдовської, білоруської та вірменської мови і на
час складання таблиці додатку не було представників кримськотатарської мови.
Про кількість
російськомовного населення динаміку та поширення російської та української мов
в полтавській області можна судити з наведеної в додатку 2 карти.
З приводу
мовної ситуації на теренах Полтавської області доктор філологічних наук,
професор, ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В.
Г. Короленка, автор багатьох мовознавчих праць,
упорядник книги «Українська мова і сучасна мовна ситуація на Полтавщині
: Зб. ст. за матеріалами наук. конф. (16-17 черв. 1998 р.)» в інтерв’ю Інтернет-виданню «Полтавський
вісник» 16 листопада 2014 Микола
Іванович Степаненко зазначив:
«Поняття
регіональності мови відносне. Для неї нема кордонів, вона функціонує як
повносилий єдиний механізм. Сучасна мова, яка побутує на Полтавщині, органічно
вписана в контекст загальнонародної української мови і в контекст літературної
української мови. Це природно, бо полтавські говори разом із київськими,
сформувавши середньонаддніпрянський мовний масив, стали осердям української
національної літературної мови. Основою цього осердя є фонетика, або звуковий
лад, звукосполуки, вимова, акцентологічні традиції. Тому нам, землякам великого
Івана Котляревського й Панаса Мирного, простіше опанувати літературну мову в
усьому її різномаїтті. Важливо наголосити, що основа ця збереглася за мовою
Полтавщини й дотепер. Жаль лишень, що і на Полтавщині, і на Київщині, і на
Львівщині, і на Закарпатті українська мова сьогодні попсована впливом інших
мов. Ми ніяк не здолаємо стихію українсько-російської двомовності, яка була,
коли ми ще плекали дві материнські мови, а внаслідок цього загубили й
українську літературну мову, і не втягли до себе російську літературну мову. І
росіянізми, і суржик, і надмірні запозичення небажані – це все промовисто
віддзеркалено у варіанті мови, який утвердився на Полтавщині. Виразно заявляють
про себе мова міста Полтави, міста Кременчука, міста Комсомольська і мова
віддаленого від обласного центру села. От у тому віддаленому селі послідовно
збереглася традиція, там побутує стихія – зі своїми діалектними виявами,
орфоепічними особливостями, словесним ресурсом, словотвірним набором. У місті
Кременчуці й Комсомольську – переважно російська мова (бо там порівняно з
іншими регіонами менший відсоток українців), з виразним українським
вкрапленням, яка практично не корелює із суржиком. «Суржикізація» і відхилення
від літературної мови тут дуже й дуже відчутні. Якщо мешканці Кременчука чи
Комсомольська думають, що спілкуються російською, то вони глибоко помиляються,
адже їхня мова далеко не збігається із встановленими впродовж століть нормами
російської літературної мови».
3. СУРЖИК – ОДНА З ОСОБЛИВОСТЕЙ МОВНОЇ СИТУАЦІЇ НА ПОЛТАВЩИНІ
Асиметричний
масовий білінґвізм (двомовність) має наслідком не тільки зовнішнє звуження
сфери вживання української мови. Він «підточує» її зсередини, створює ґрунт для
її внутрішнього розкладу, активізуючи процеси змішування російської й
української мов.
Кожен носій
української мови, живучи в російськомовному місті, постійно перебуває під
сильним впливом російськомовного оточення. Це породжує явище, яке мовознавці
називають інтерференцією – відхиленням від норми і системи однієї мови під
впливом іншої.
Загалом
інтерференція належить до звичайних явищ розвитку переважної більшості мов,
особливо у порубіжних областях, де інтенсивність міжмовних контактів
посилюється. Проте, коли стосунки двох мов нерівноправні, коли одна з них
загарбує простір іншої, поглинаючи її, однобічна інтерференція переростає у
змішування двох мов, що відбувається в усному спілкування носіїв мови, яка
витісняється. Руйнація її системи пронизує всі мовні рівні – і фонетику, і
лексику, і граматику, але, оскільки вплив поглинаючої мови здійснюється
передусім через усні форми побутування мови, найсильнішого розкладу зазнають
норми вимови.
Тож,
характеризуючи мовну ситуацію окремих регіонів Полтавщини, треба говорити і про
білінгвізм (двомовність населення), і про значне використання суржику.
Українець, що розмовляє в родині своєю мовою, за межами дому потрапляє в
іномовне оточення і мусить, як у чужій країні, переходити на іншу мову
спілкування. «Суржик – це мовна хвороба, що виникає внаслідок намагань носія
української мови, переважно вихідця з села, пристосуватись до російськомовного
міста. Національну й соціальну природу суржику відображає сам термін,
запозичений з сільськогосподарської лексики, де суржик – це «суміш зерна
пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса і т. ін.; борошно з такої
суміші». Перенесене на мовне явище слово позначає змішану мову, суміш з двох
мов.
За
підрахунками вчених , понад 90% лексики суржику становлять російські слова, які,
однак, вимовляються по-українськи, тобто, словникову основу суржику становить
російська лексика в українській фонетичній модифікації. Крім того, у суржику
значної руйнації зазнають граматичні форми української мови, а синтаксичні
конструкції деформуються в бік спрощення.
4. ДІАЛЕКТИ СЕРЕДНЬОНАДДНІПРЯНСЬКОГО ГОВОРУ–
ХАРАКТЕРНА
РИСА МОВНОЇ СИТУАЦІЇ В РЕГІОНАХ ПОЛТАВЩИНИ
СЕРЕДНЬОНАДДНІПРЯНСЬКИЙ
ГОВІР — один з архаїчних говорів південно-східного наріччя, його генетичне
ядро. Охоплює центральноукраїнський ареал середньої течії Дніпра, поширений у
південних районах Київської, південно-західних районах Сумської, Черкаської,
Полтавської, північних районах Кіровоградської і Дніпропетровської областей;
межує на півночі з середньополіським говором і східнополіським говором, на
сході — зі слобожанським говором, на півдні — зі степовим говором, на заході —
з подільським говором і волинським говором. Внутрішню, відносно незначну
диференціацію Середньонаддніпрянського говору зумовлює поширення явищ, типових
для південно-західного наріччя і північного наріччя; ряд виразних рис мають
правобережночеркаські та східнополтавські говірки. Середньонаддніпрянський
говір структурно близький до нової української літературної мови.
Особливості
середньонаддніпрянського говору відбито у писемних пам’ятках 17-18 ст., мові
фольклору, художній літературі (І. Котляревський, Т. Шевченко, Є. Гребінка, П.
Мирний, Г. Тютюнник та ін.).
У дослідженні
Котух Наталії « Говори Полтавщини», вміщеному в альманасі «Рідний край» №1 за
2010 рік наведена детальна характеристика полтавських говорів, які на підставі
даних граматичної будови та фонетичних ознак В. С. Ващенко виділяє на такі
одиниці:
1. Центральні
полтавські говори.
2. Північні
полтавські говори.
3. Західні
полтавські говори.
Крім того, на
окресленій території наявні більші або менші вияви інших говорів, ближчих або
дальших від полтавських. З-поміж них такі: слобожанські, степові та
північно-українські говори.
Центральні
полтавські говори поширені навколо міста Полтави радіусом приблизно 100–120
кілометрів.
Північні
полтавські говори поширені на північ від центральних, вище від орієнтовної
лінії Гадяч – Лохвиця та на захід від орієнтовної лінії Зіньків – Білопілля. В
основі їх лежать роменські говори. Західні полтавські говори поширені на захід
від центральних, за орієнтовною лінією Градизьк – Семенівка – Лубни – Лохвиця.
Західні
полтавські говори відрізняються від центральних тим, що в них наявні відзначені
вище риси, властиві північним полтавським говорам.
Однак
діалектні форми не порушують міцної територіальної суцільності, що наявна в
живому мовленні на широких просторах Полтавщини.
Полтавські
говори зберігають близькість до суміжних степових, слобожанських та
південно-київських говорів, а також збіг в усьому основному з
літературнонаціональною нормою.
5. МОВНА СИТУАЦІЯ НА ПОЛТАВЩИНІ ПІД
КОНТРОЛЕМ ВЛАДИ
На користь
поліпшення мовної ситуації в Полтавській області говорить той факт, що всі
місцеві засоби масової інформації послуговуються виключно українською мовою. За
дотриманням Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в
Україні» слідкує прокуратура. Так на
сайті Прокуратури Полтавської області від 28.04.2012 розміщено інформацію
такого змісту:
« Прокуратура
міста Кременчука за зверненням секретаріату Кременчуцької міської організації
Національної спілки журналістів України, розповсюдженому у засобах масової
інформації, щодо додержання редакцією громадсько-політичної газети
Кременчуцької міської ради «Вісник Кременчука» вимог чинного законодавства
провела перевірку. Під час якої встановлено, що відповідно до свідоцтва про
державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації мовою видання газети
«Вісник Кременчука» є українська мова. Однак, порушуючи вимоги Закону України
«Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та виданого
свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, у № 16
(1601) зазначеної газети на сторінках 2-3, 18-19 були опубліковані статті
російською мовою, що й викликало обурення Кременчуцької міської організації
Національної спілки журналістів України.
За результатами проведеної перевірки
прокуратурою Кременчука внесено подання до Кременчуцької міської ради
(засновнику видання) з вимогою усунути встановлені порушення закону та не
допускати їх у подальшому».
ЛІТЕРАТУРА ДО
ТЕМИ:
1. Українська мова і сучасна мовна ситуація
на Полтавщині : Зб. ст. за матеріалами наук. конф. (16-17 черв. 1998 р.) /
ред.: М. І. Степаненко; Полтав. держ. пед. ін-т ім. В.Г.Короленка. - Полтава,
1998. - 83 c.
2. Бузук П. Діялектол. нарис Полтавщини. В
кн.: Укр. діялектол. збірник, кн. 2. К., 1929; Полтав.-київ. діалект — основа
укр. нац. мови. К., 1954;
3. Ващенко, В. С. Полтавські говори / В. С.
Ващенко. – Харків, 1957. – 539 с.
4. Словник полтавських говорів. X., 1960;
5. Варченко І. О. Лубенські говірки і діал.
суміжність. (Фонет. риси протягом трьох століть). К., 1963;
6. Котух Наталія. Говори Полтавщини / Н.
Котух // Рідний край : Науковий публіцистичний художньо-літературний альманах.
– 01/2010 . – N1
7. http://statistika.in.ua
8. http://uk.wikipedia.org
9. http://www.ukrcensus.gov.ua/ (Державний
комітет статистики України).
10. http://www.poltava.pl.ua/
ДОДАТОК 1
|
Район / Місто
|
Регіон
|
Украї-нська
|
Росій-ська
|
Решта
|
Кримськотатарська
|
Молдавська
|
Угорська
|
Румунська
|
Болгарська
|
Біло-русь-ка
|
Вірменська
|
Гагаузька
|
Циганська
|
Польська
|
|
Миргородський район
|
Полтавська область
|
97.48%
|
2.32%
|
0.20%
|
-
|
0.03%
|
0.01%
|
-
|
0%
|
0.05%
|
0.06%
|
0.01%
|
-
|
-
|
|
Чорнухинський район
|
Полтавська область
|
97.92%
|
1.86%
|
0.22%
|
-
|
0.09%
|
-
|
-
|
0.01%
|
0.03%
|
0.01%
|
0.01%
|
-
|
-
|
|
Лубенський район
|
Полтавська область
|
97.45%
|
2.1%
|
0.45%
|
-
|
0.08%
|
-
|
0%
|
-
|
0.21%
|
0.04%
|
0%
|
0.02%
|
-
|
|
Оржицький район
|
Полтавська область
|
97.45%
|
2.06%
|
0.49%
|
-
|
0.16%
|
0.02%
|
-
|
0.01%
|
0.1%
|
0.07%
|
0.01%
|
-
|
0.01%
|
|
Семенівський район
|
Полтавська область
|
97.26%
|
2.15%
|
0.59%
|
-
|
0.13%
|
-
|
-
|
0%
|
0.13%
|
0.18%
|
0.01%
|
-
|
0.01%
|
|
Хорольський район
|
Полтавська область
|
97.26%
|
2.46%
|
0.28%
|
-
|
0.07%
|
0%
|
0%
|
0%
|
0.1%
|
0.06%
|
-
|
-
|
-
|
|
Котелевський район
|
Полтавська область
|
97.17%
|
2.44%
|
0.39%
|
-
|
0.04%
|
-
|
0.02%
|
-
|
0.14%
|
0.09%
|
-
|
-
|
-
|
|
Зіньківський район
|
Полтавська область
|
96.97%
|
2.28%
|
0.75%
|
-
|
0.18%
|
-
|
-
|
-
|
0.08%
|
0.04%
|
0%
|
0%
|
0%
|
|
Гадяцький район
|
Полтавська область
|
96.86%
|
2.75%
|
0.39%
|
-
|
0.08%
|
0.02%
|
-
|
0.02%
|
0.11%
|
0.08%
|
-
|
-
|
0%
|
|
Лохвицький район
|
Полтавська область
|
96.86%
|
2.74%
|
0.40%
|
-
|
0.1%
|
0.01%
|
0%
|
-
|
0.11%
|
0.12%
|
0.01%
|
-
|
0%
|
|
Великобагачанський район
|
Полтавська область
|
96.74%
|
2.77%
|
0.49%
|
-
|
0.19%
|
0.1%
|
-
|
0%
|
0.07%
|
0.07%
|
-
|
-
|
-
|
|
Шишацький район
|
Полтавська область
|
96.73%
|
2.54%
|
0.73%
|
-
|
0.11%
|
0.02%
|
0%
|
0%
|
0.09%
|
0.09%
|
0.01%
|
0.02%
|
-
|
|
Решетилівсь-кий район
|
Полтавська область
|
96.38%
|
2.72%
|
0.90%
|
-
|
0.47%
|
0.02%
|
0.01%
|
0.01%
|
0.11%
|
0.08%
|
-
|
-
|
-
|
|
Козельщинсь-кий район
|
Полтавська область
|
96.02%
|
3.41%
|
0.57%
|
-
|
0.23%
|
0.08%
|
-
|
-
|
0.09%
|
0.07%
|
-
|
0%
|
-
|
|
Кобеляцький район
|
Полтавська область
|
95.97%
|
3.3%
|
0.73%
|
-
|
0.13%
|
0.07%
|
0.01%
|
0%
|
0.11%
|
0.11%
|
0%
|
0.01%
|
0%
|
|
Глобинський район
|
Полтавська область
|
95.89%
|
3.39%
|
0.72%
|
-
|
0.17%
|
0.04%
|
0.01%
|
0%
|
0.18%
|
0.19%
|
-
|
0.03%
|
-
|
|
Новосанжарський район
|
Полтавська область
|
95.86%
|
3.42%
|
0.72%
|
-
|
0.24%
|
0.04%
|
0.01%
|
0%
|
0.1%
|
0.12%
|
-
|
0.07%
|
0.01%
|
|
Карлівський район
|
Полтавська область
|
95.85%
|
3.35%
|
0.80%
|
-
|
0.14%
|
0.02%
|
-
|
0%
|
0.27%
|
0.13%
|
-
|
0.02%
|
-
|
|
Гребінківський район
|
Полтавська область
|
95.78%
|
3.62%
|
0.60%
|
-
|
0.06%
|
0.01%
|
0.01%
|
0%
|
0.13%
|
0.14%
|
-
|
0.05%
|
0.01%
|
|
Машівський район
|
Полтавська область
|
95.35%
|
3.92%
|
0.73%
|
-
|
0.15%
|
0.03%
|
0%
|
0.01%
|
0.19%
|
0.07%
|
0.02%
|
0.1%
|
0.01%
|
|
Диканський район
|
Полтавська область
|
95.31%
|
3.87%
|
0.82%
|
-
|
0.1%
|
0.06%
|
0%
|
0.01%
|
0.09%
|
0.17%
|
-
|
-
|
0.01%
|
|
Чутівський район
|
Полтавська область
|
95.21%
|
3.97%
|
0.82%
|
-
|
0.26%
|
0%
|
0.02%
|
0.01%
|
0.22%
|
0.24%
|
-
|
0%
|
0%
|
|
Пирятинський район
|
Полтавська область
|
94.79%
|
4.76%
|
0.45%
|
-
|
0.09%
|
-
|
-
|
0%
|
0.13%
|
0.09%
|
-
|
0.02%
|
0.01%
|
|
Полтавський район
|
Полтавська область
|
93.81%
|
5.74%
|
0.45%
|
-
|
0.06%
|
0.01%
|
-
|
0%
|
0.12%
|
0.11%
|
-
|
-
|
0%
|
|
Кременчуць-кий район
|
Полтавська область
|
93.75%
|
5.58%
|
0.67%
|
-
|
0.09%
|
0.01%
|
0%
|
0%
|
0.18%
|
0.08%
|
0%
|
0.21%
|
-
|
|
місто Лубни
|
Полтавська область
|
91.06%
|
8.61%
|
0.33%
|
-
|
0.04%
|
-
|
0%
|
0.01%
|
0.1%
|
0.03%
|
0%
|
0.04%
|
0.01%
|
|
місто Миргород
|
Полтавська область
|
88.26%
|
11.34%
|
0.40%
|
-
|
0.03%
|
-
|
-
|
0%
|
0.12%
|
0.11%
|
0%
|
0.01%
|
0.01%
|
|
місто Полтава
|
Полтавська область
|
85.39%
|
14.06%
|
0.55%
|
-
|
0.02%
|
0.01%
|
0%
|
0.01%
|
0.1%
|
0.11%
|
0%
|
0.02%
|
0%
|
|
місто Кременчук
|
Полтавська область
|
75.48%
|
23.94%
|
0.58%
|
-
|
0.03%
|
0%
|
0%
|
0.01%
|
0.13%
|
0.1%
|
0%
|
0.14%
|
0%
|
|
місто Комсомольськ
|
Полтавська область
|
73.15%
|
26.25%
|
0.60%
|
-
|
0.05%
|
0.01%
|
0%
|
0.02%
|
0.21%
|
0.12%
|
-
|
0%
|
0.01%
|
